Історичний нарис

Версія для друкуВерсія для друку
Інформація про Решетилівський район

 

На території району знайдені поселення епохи неоліту ( 5-3 тис. р. до н.е.), бронзового віку , скіфські кургани , поселення черняхівської культури.   В  УІІ-УІІІ ст. район був під владою Великої , потім Чорної Булгарії з центром у Києві , до речі , гербом її правителів (Балтаварів ) вже тоді був тризуб, а літня ставка хана була в поселенні з відповідною назвою - Балтазар ( м. Полтава), потім входить до Переяславського князівства, хоча фактично до нашестя монголо – татар тут хазяйнували печеніги, пізніше половці.

 

1239 року решетилівські землі спустошили монголо – татари, а в середині Х1У ст. вони потрапили під владу Великого князівства Литовського. З часу Люблінської унії 1569 року край потрапляє під владу польських королів.

 

За переказами, Решетилівка заснована на початку 17 століття козаком – пластуном Решетило, який мав тут пасіку. Письмово вперше згадується у 1638р., вказана на карті Біплана 1650 р., була сотенним містечком Полтавського полку. На той час це було вже досить значне поселення, згуртоване навколо дерев’яної, з земляним валом і ровом фортеці.

 

Великі випробування випали на долю решетилян у роки Північної війни, коли містечко знову опинилося у епіцентрі подій. Наприкінці 1708 – на початку 1709 року решетиляни чинили опір шведським військам. Лише у березні 1709 року містечко було захоплене шведами і перетворене на головний їх опорний пункт, де знаходився генерал – майор Крейц зі своїм загоном. 8 липня 1709 року на полі Полтавської битви решетилівські козаки у складі Полтавського полку, під загальним командуванням Семена Палія діяли у складі російської армії. Із 13 по 19 липня 1709 року російська армія на чолі з Петром І та взяті в полон залишки шведської армії стояли табором  у Решетилівці.

 

Розташоване на перехресті тодішніх державних і торгових шляхів містечко швидко розвивалося , величезних розмірів досягали ярмарки, що відбувалися шість разів на рік.

 

На той час була Решетилівка і важливим духовним центром Полтавщини. З 1768 року тут знаходилося духовне правління (протопопія), діяло 6 церков. Остання була збудована в 1749 році Київським Митрополитом Арсенієм Могилянським, уродженцем Решетилівки, і стала, разом з чотириярусною дзвіницею, першою кам’яною будовою містечка.

 

Славилася Решетилівка своїми вівцями: „головна і характерна особливість полягає в тому, що ягнята мають смушки з чорними, блискучими, дрібними,  правильними завитками, не вицвітають ні від дощу, ні від сонця”. Решетилівські смушки по всій Україні вживались для виготовлення шапок і широко вивозились за її межі.

 

Влітку 1837 та 1845 років тут побував Т.Г.Шевченко,  виконав два малюнки. Вабила Кобзаря до себе Решетилівка і унікальною бібліотекою Попова О.В., яка налічувала на той час „11 тисяч томів російською та іноземними мовами й близько тисячі рукописів”.

 

З кінця Х1Х ст. Решетилівка  стала одним з центрів народного ткацтва , килимарства і вишивки .

 

Решетилівський район утворено 07.03.1923 року. На території району - 77  пам’ятників історії і культури. Гордістю Решетилівщини є люди, які народилися, працювали і працюють у районі: письменник-прозаїк Л.М.Вернигора ( 1939 р.н.), прозаїк, драматург, перекладач Д.Г.Дереч ( 1914  р.н.), прозаїк О.М.Дмитренко (1940 р.н.), прозаїк – гуморист О.І.Ковінька (1900 – 1985 рр). , прозаїк І.А.Маценко (1921р.н.), поет Д.Т.Мегелик (1924-1985 рр.), літературознавець, критик, прозаїк А.В.Трипільський (1912-1983 рр), прозаїк В.М.Шкурупій (1954 р.н.), професор, громадський діяч А.П.Шимков (1840 – після 1917 р.), митрополит Київський і Галицький А.Ф.Могилянський (1711-1770 рр), професор, науковець, інженер шляхів С.Д.Корейша (1854-після 1912 р.), письменник- прозаїк В.Ю.Бондаренко (1920-2001 рр), доктор біологічних наук, працівник інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного УАН З.І.Вєтрова (1931 р.н.),член –кореспондент ВАСГНІЛ, професор, ректор Полтавського педуніверситету ім..Г.Короленко В.О.Пащенко (1947 р.н.), А.М.Асаул ( с.Решетилівка ), доктор економічних наук, професор кафедри економіки, член Вченої Ради Санкт-Петербурзького ДІЕУ, член – кореспондент Міжнародної академії інвестицій і економіки будівництва (МАЕБ).

 

Герої Радянського Союзу Решетилівщини, удостоєні цього звання за подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни: І.І.Арендаренко (с.Шилівка), В.Ю.Бондаренко (с.М’якеньківка), Л.М.Дудка (с.Піщане), К.Д.Корячко (с-ще .Жовтневе), І.Л.Олійник (с.Білоконі), П.В.Поправка (с.Горові Потеряйки).  

 

Герої Соціалістичної праці: М.В.Степанов (с.Демидівка), І.П.Костенко ( с.Хрещате ), К.С.Коваленко (с.Шевченкове), Г.І.Ваганова (с.Жовтневе), Н.І.Срібна  (с.Шевченкове).

 

У Решетилівці починав свій шлях у велике мистецтво видатний український співак, народний артист СРСР Б.Р. Гмиря (1903 – 1969 рр.). Мабуть жоден райцентр України не може похвалитися такою кількістю лауреатів Національної премії ім.Т.Г.Шевченка, як Решетилівка. Їх тут п’ять: художники Л.С.Товстуха, Н.Н.Бабенко, килимарниці Д.Ф.Єфремова, Г.С.Бондарець, письменник–земляк О.М.Дмитренко.

 

Наверх ↑